Борис Єгіазарян. «Колір неба». Персональна виставка.

З 12 березня в галереї «КалитаАртКлуб» відкрито персональну виставку Бориса Єгіазаряна «Колір неба». Зазвичай, коли промовляють слово «артист» або «художник» ми уявляємо собі певне розподілення праці. Що одні люди живуть, а інші пишуть поеми, картини і таке інше.Ні. Бути художником – значить не тільки працювати над творами, це ще й мистецтво в широкому сенсі – коли художник створює не лише кольорове багатство на полотні, а ще й відповідні конструкції, які генерують в нас певний стан душі. Мистецтво – це життєва дія, це відтворення в нашому житті іншого життя без обмеження нашого психологічного уявлення. Нашого уявлення про можливе.

Борис Єгіазарян – без перебільшення – належить до митців, які здатні вивести нас за рамки нашого власного горизонту можливого, щоб ми побачили дійсний світ і справжній колір, завжди закритий екраном удаваного життя, того життя, що лише здається нам.

Вже після першого знайомства з роботами Бориса відразу згадуєш вірші Бараташвілі у відомому перекладі Б.Пастернака «Цвет небесный…». І хоча в них йдеться про
блакитний, небесний синій колір, ці слова, здається, якнайкраще відповідають тому настрою і збудженню уяви, яке охоплює вас у майстерні художника. І справа не тільки в
його особливому синьому, який просто палає кольором. Справа в тому, що в Бориса Єгіазаряна будь-який колір є «цвет небесный», є колір неба. І він є такий як за наукою (адже всі кольори – це результат дії світла, і небо лише здається нам блакитним, насправді небо розсіює промені всіх видимих кольорів), і за походженням. За своїм походженням –
тому, що таке особисте відчуття кольору, яке є у Бориса Єгіазаряна, як і будь-який талант – це дарунок неба. Художник надихає і змушує нас по-новому побачити світ, інакше відчути його. Глибина і духовний зліт творчості Бориса Єгіазаряна пов’язані з усім контекстом його життя, його кольори такі натхненні, такі насичені емоціями, що вони
розфарбовують нашу буденну дійсність у колір неба.

Фотозвіт події