09.03 – 28.03.2012
І як це сталося? Щоб чотири художника в одній родині – Володя – батько, Неля -мама, брати – Сергій та Ілля. Чотири різних, яскравих, справжніх. Батько виховував, мати давала приклад, один з одним змагались, і якось так все і склалося. У кожного з них – свій мотив займатися мистецтвом, тому і несхожі. Володя – розмашистий монументаліст і тонкий графік, у Неллі – радісна кераміка, вона ліпить космос в чайнику і чаєм тим усіх пригощає. Сергій – чи то естонський, чи то український, чи то американський складнотворений скульптор з трудомісткої кераміки почуттів і страхів. Ілля –пронизливий і відчайдушний оповідач графічних історій, підмічених допитливим оком художника… Або все ж таки схожі… Тому що й мотив спільний – незважаючи ні на що – займатися мистецтвом.Це все одно, що дивитися на дитину і ловити в її рисах і рухах, інтонаціях і позах то батька, то мати, то залеглі риси предків, то просто диво.
