На березі Дніпра у човні,
Шукаючи сріблястого відтінку –
Жили тринадцять хлопців і дівчат.
О шостій ранку починали працю.
Із пензлями як Донкіхота діти,
Кидались в сутичку з туманом і дощем.
Замріяні, тринадцять, різнофарбних –
В столиці непомітно існували,
В той час коли бульдозери копали,
Новий мурашник вдень і уночі.
На хвилях підсвідомості два тижня,
Залишилась замріяність колишня.
